Падал снег.........

[zhamnov_misk]

Он всегда меня манил.. своим отчуждением, спокойствием, красотой...
Он всегда такой чистый невинный...он то что я с возрастом потеряла...Только в моих ранних творениях это осталось...Воля, Свобода....То к чему я всегда стремлюсь и в тоже время чего у меня никогда нет....Он всегда был моей сродной душой, всегда вдохновлял, поднимал настроение, порой спасал....
Один из моих ников он есть- " Сияние Снега"....
Падал снег и грел мою душу....за это я всега любила и люблю зиму...

Я люблю этот мир под белоснежным покрывалом!!!!!

[fundincimbDib]

Хтось каже, що сніг холодний, не добрий.... інші - що м"ягенький, ніжний...

для мене повна краса снігу відкривається уночі... коли ти йдеш по вулиці і на лице тобі щось впало - маленька сніжинка і в мить розтопилася... ти піднімаєш голову догори і бачиш дивовижну сцену... зорі на чорному полотні падають на твоє тепле тіло і перетворюються на сльози.... ти мов поринаєш у космос, де пропливаєш близько до зірок

вдень його не помітно... тільки холодно... Ось! В день він холодний, а вночі теплий і навіть романтичний трохи....

[onlinchiks]

А мені дощ більше подобається... може, через те, що ніхто зі знайомих його не любить, а може, шум його, а може, через те, що він людей з вулиць розганяє, а може - заспокоює, а може - очищує... і особливо вночі...

[fundincimbDib]

коли тебе переповнює почуття і ти не можеш втримати свої сльози... коли дощ, піднімаєш голову до гори і дивишся у безкінечність цих крапель. Ти до нитки змок, але тебе це далеко не хвилює... навколо метушаться люди з криками і вересками та ти спокійний і напевне задумливий. Дощ поринає мої думки в глибину себе... його велич заставляє ликнути свої сльози, бо ж вони ніколи не зрівняються з цим, та чи зрівняється колись ця стихія з твоїм горем??